“Тіні забутих предків” Параджанова назвали однією із 20-ти найкращих картин світу

Гарвардський університет назвав фільм “Тіні забутих предків” Параджанова обов’язковим для перегляду всіма студентами, які претендують на вищий ступінь в кінознавстві, — зазначив інтернет-ресурс Verkhovyna.life.

Фільм знімали 1,5 роки, значно довше ніж планували. Параджанов не хотів поспішати та ігнорував численні догани за повільні зйомки. Робив як відчував: коли вже був затверджений увесь акторський склад, в останню мить забрав головну роль у російського актора Геннадія Юхтіна й передав її Іванові Миколайчуку.

За спиною перешіптувались – цьому студенту всього 23 роки, і це взагалі його перша робота в кіно. Параджанов не зважав. Він готував шедевр.

Режисер розумів, якщо він не відчуватиме гуцулів – стрічка не вийде. Тому навідувався на весілля й похорони, ходив на полонини до вівчарів і єдиний з усієї знімальної групи жив не в готелі, а у звичайній гуцульській сім’ї – як сам він казав біля джерела натхнення. Параджанов не допускав фальші. Замість статистів – справжні гуцули у своєму одязі. Народна музика й закадрові голоси теж у їхньому виконанні.

Село Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області стало плацдармом для розгортання творчого поруху душі режисера. Він не цурався місцевих жителів, народні пісні й голоси за кадром — реальних людей, звук трембіт, людські серця.

Прем’єра фільму відбулася 24-го серпня 1965 року, куди запросили всіх акторів та стажерів масовки. Відтоді світова кіноіндустрія отримала свою перлину, яка і дотепер дивує своєю автентичністю та глибиною.