Українка в Італії: Пару днів тому на кількох цвинтарях було стільки одночасних поховань, що ледь дали раду.

Дуже багато наших земляків перебувають зараз на карантині в Італії і пишуть звернення до своїх земляків на Батьківщині з проханням серйозно поставитись до епідемії, не нехтувати правилами карантину. В Італії теж спочатку не сприймали все як треба, а зараз пожинають гіркі плоди…

Вчора моя 85-річна мама, як правдива львівська господиня, пішла на Галицький базар, закупи робити. Вмовляння, залякування і заборони у цьому випадку геть не спрацьовують, і саме страх за рідних, друзів, знайомих не дає спокою тут, в Італії.

Я собі можу скільки завгодно іронізувати з приводу коронавірусу, бо не вважаю паніку найкращим методом лікування, проте, умов карантину таки ж дотримуюся!

Все почалося у нас, в Ломбардії, якщо Італію замалювали в червоне, то ми вже, мабуть, бордового кольору, саме у нас найбільше хворих і померлих. Регіональне телебачення вчора вкотре повідомило, що лікарні переповнені, апаратів штучного дихання не вистачає катастрофічно, хворі вже лежать на розкладачках у коридорах, а пару днів тому на кількох цвинтарях було стільки одночасних поховань, що ледь дали раду. Недужі помирають наодинці, бо звісно ж, жодної родини до них не допускають, хоча медики стараються налагодити бодай відеозв’язок для останнього прощання. Як помирає людина від браку повітря я бачила власними очима зовсім недавно, мій батько помер від раку легенів. Повірте, витримати майже неможливо!

Так, помирають глибокі старики з супутніми важкими захворюваннями, але на їх лікування витрачаються шалені кошти і зусилля, бракує катастрофічно медичного персоналу, а ще ж існують хворі з інших причин, постраждалі в автоаваріях і т.п. Віднедавна було прийнято непросте рішення — при браку засобів рятувати молодших і потенційно здоровіших.

Тепер про плюси і мінуси карантину по-італійськи.

Перший мінус — лише з середи закрили бари і ресторани, це дивує, бо саме там італійські пенсіонери звикло проводили час.

Друге. Вже минуло три тижні карантину, а елементарних медичних масок так і нема навіть у нас, в Ломбардії.

Третє. Італійське телебачення і радіо скоро доведе усіх до психозу або перетворить кожного мешканця на іпохондрика. Хто не помре від коронавірусу, має шанс померти від депресії. Якщо у перші дні народ грамотно інформували про мінімально необхідні засоби особистого захисту, то вже на третій день абсолютно всі канали, абсолютно у всіх програмах говорять лише про коронавірус! Інформація іноді суперечлива, народ в паніці. Найприкольніше було, коли поважний чиновник від медицини, котрий щовечора доволі спокійно і розважливо відповідав на усі питання глядачів, вчора вийшов із відеозверненням: “Сиджу вдома, у мене коронавірус!Інформація про тих, що вже одужали проходить одним рядочком і не акцентується. Нарід вимушено сидить по хатах, а масмедіа, замість розважити, нагнітають ситуацію до абсурду.

Четверте. Не можу досі зрозуміти нащо носити маску, йдучи порожньою вуличкою до супермаркету чи сидячи наодинці в авто. Через відсутність цих самих масок, народ клепає їх навіть з кондитерського пергаменту, закидає ці мудрі відеопоради в соцмережі і бздури множаться!

П’яте. До хворих виїздить лише швидка допомога, сімейні лікарі консультують виключно телефоном. Наче вірно все, але ж нафіґа тій швидкій врубати серену, коли вулички абсолютно порожні? Постійне завивання наглої помочі дико дістає мене і лякає і так нажаханих містян.

Тепер про незаперечні плюси.

Нехай із запізненням, але робиться все можливе. Так, карабінери курсують вуличками, виловлюють, штрафують чи закривають на три місяці порушників карантину, але таких випадків небагато, всі достатньо розуміють серйозність ситуації.

У наш демократичний супермаркет тепер впускають не десять, а лише п’ять покупців одночасно, решта черги вибудовується назовні, дотримуючись безпечної відстані. Коли перша п’ятірка нарешті повністю затовариться і вийде, продавці дезінфікують робочі місця і лише тоді впускають наступну п’ятірку. Всередині маркету стоїть своєрідний регулювальник, що скеровує покупців по різних відділах, аби уникнути скупчення. Абсолютно всі у масках!

Власники псів зараз у привілейованому становищі, їм дозволено двічі на день вигулювати своїх улюбленців, тому всі песики, котрі вільно гонили подвір’ячками тепер провулочками вигулюють на повідку своїх господарів.

Дві ночі підряд вулички нашого міста серйозно мили дезінфекцією, для цього усім мешканцям надіслали повідомлення з проханням всі машини прибрати в гараж.
І що подобається найбільше, навіть незгідні з усіма правилами (і я теж) чітко їх виконують!

Дуже сподіваюся, що українці забудуть на місяць своє “якосьбуде” і спокійно, без паніки, при тверезому глузді переживуть чергові непрості часи. Так, ми гартовані і пристосовані, ми й не таке переживали і це теж переживемо. Просто шануйтеся, друзі, і шануйте інших!

Все буде добре! Andra` tutto bene!

Оксана Лода, Італія

За матеріалами

Facebook коментарі