Цікаві факти про життя у Швейцарії

Ми вирішили поділитися цікавими фактами про Швейцарію, які покажуть цю країну такою, яка вона є насправді.

Не намагайтеся судити про Швейцарію, побувавши лише в одній її частині

Швейцарія — хоч і невелика країна, але досить різноманітна. Тісний взаємозв’язок з європейськими сусідами вплинув на те, що в країні немає єдиної мови, а окремі регіони негласно відособлені один від одного. Жителі виділяють німецьку, французьку та італійську частини Швейцарії, які й собі діляться на кантони. По суті кантони — це незалежні держави, в кожному з яких діють своя конституція, закони, суди й уряд. І хоча в кожному кантоні склалися свої культурні й мовні особливості, Швейцарія — все ж згуртована країна, і у неї навіть є офіційний девіз: «Один за всіх і всі за одного!».

У кожному швейцарському селі своя мова

Наочний приклад того, як вимовляють словосполучення «яблучний недогризок» в німецькомовній частині Швейцарії

У Швейцарії всі говорять на діалектах. Навіть жителі сусідніх сіл в одному кантоні можуть говорити по-різному, і важко розуміти одне одного. Наприклад, в одного лише слова «кожен» понад 40 варіантів вимови. Щоб спростити життя, викладання в школах, випуск газет і журналів здійснюється німецькою мовою. Але ось в повсякденному спілкуванні швейцарці не дуже її використовують. Якщо в багатьох країнах говір викликає у людей посмішку, то у Швейцарії його, навпаки, дуже цінують, адже діалект, немов лінії на долоні, відбиває життєвий шлях людини.

Практично в кожному будинку є бомбосховище

У разі ядерної війни все населення Швейцарії буде в безпеці. Радіаційні бомбосховища обов’язкові для всіх будівель. Зазвичай бункер будується на один або декілька будинків в розрахунку на загальну кількість мешканців. Бомбосховище являє собою приміщення, захищене потужними залізобетонними блоками (шириною близько 30 см), оснащене системою вентиляції й запасами води, сухарів, консервів і медикаментів. Якщо запитати швейцарця, чи є у нього в районі бомбосховище, то він подивиться на вас як на ідіота, наче ви запитали у нього, чи він може дихати.

Щорічно жителі Швейцарії отримують від влади посилку з таблетками йоду

Щоосені влади кантонів, на території яких розташовані АЕС, безкоштовно розсилають жителям упаковки з пігулками йоду. «Розпакувала, хотіла відразу одну проковтнути. А що? Мама завжди каже, що профілактика йодомарином раз в рік корисна, — поділилася в Інтернеті дівчина, яка переїхала до Швейцарії. — Чоловік з виряченими очима таблетки відібрав. Каже, нам йоду в солі достатньо, а тут велике дозування». В інструкції дійсно говориться, що в разі підвищення радіоактивності населення про це сповістять і приймати таблетки без вказівки влади не слід.

Прання організоване зовсім по-іншому

Як правило, в кожному будинку є так звана пральня, яка розташовується в загальному підвалі, де стоять одна або кілька пральних і сушильних машин. Мешканці користуються ними за графіком: у певний день тижня на прання потрібно зарезервувати конкретний час. Зараз, правда, в новобудовах все частіше стали будувати кімнати-пральні прямо у квартирах, проте це скоріше виняток, ніж закономірність.

Фарбовані яйця продаються в будь-якому магазині круглий рік

Якщо весь інший світ звик фарбувати яйця тільки на Великдень, то швейцарці роблять це цілий рік. Варені яйця, або, як їх називають у Швейцарії, яйця для пікніка, продаються тут в будь-якому продуктовому магазині. Вони спеціально розфарбовані в яскраві кольори, щоб покупці випадково не сплутали їх з сирими.

Приправа Aromat — обов’язкова річ на полицях всіх кухонь та ресторанів

Швейцарці просто обожнюють приправу Aromat від Knorr. Вона подається практично у всіх традиційних ресторанах Швейцарії, а вдома її тримають нарівні з сіллю і перцем. Цією приправою посипають все: від хліба і варених яєць до супів і м’ясних страв.

Звичка, яку важко прийняти

У швейцарців є одна особливість, яка кожен раз змушує наших земляків мимоволі здригатися, — звичка голосно і смачно сякатися. Неважливо, де саме: в ресторані, театрі, громадському транспорті або просто на вулиці, але від душі висякатися вважається нормальним. А ось тихенько шмигати носом не прийнято і навіть вважається неввічливим.

Раз в рік вся країна занурюється в буйні веселощі й невимушене бешкетування

Мова йде про знаменитий швейцарський карнавал, присвячений проводам зими. Святкові ходи проходять по всій країні, але дати їх проведення в різних кантонах відрізняються. Зазвичай вони починаються напередодні Великого посту. Тисячі людей в барвистих костюмах і масках рухаються містом під запальну музику та радісні крики дітей і дорослих. У деяких садках і школах навіть виділяють окремі дні, коли діти можуть відвідувати заклад переодягненими в карнавальні костюми.

8 Березня у Швейцарії відзначають, але зовсім по-іншому

До 8 Березня в Женеві запустили громадський транспорт зі спеціальним логотипом: «Жінки у бізнесі. Жінки-підприємниці».

Ми звикли вважати, що Міжнародний жіночий день — це свято уваги до прекрасної статі. З раннього ранку чоловіки дарують квіти й готують сюрпризи, а жінки весь день приймають подарунки й компліменти. У Швейцарії справи йдуть інакше. Тут 8 Березня — це день боротьби жінок за свої права. Феміністичні організації агітують жінок не приймати в цей день ніякі знаки уваги, відмовитися від походів в салони краси, вимагати у керівника підвищення зарплати й взагалі заявити світові про свої права. І ніяких квітів від чоловіків!

Чим швейцарки дивують наших землячок

Кожна дівчинка хоч раз в житті чула грізне мамине чи бабусине: «Не сиди на холодному, застудишся!» Здається, це священне повчання так в’їлося у свідомість, що, навіть будучи дорослими, більшість з нас ніколи не сядуть на бетонну плиту або кам’яну сходинку, попередньо не підстеливши що-небудь. Швейцарки запросто можуть сісти на холодну землю або металеву лавку навіть взимку, зовсім не боячись захворіти. Вони переконані, що заробити цистит або пієлонефрит, посидівши на холодному, просто неможливо.

Країна для тих, хто вміє чекати

Клієнтський сервіс у Швейцарії — це перевірка на міцність. Купити меблі не значить відразу їх отримати: доведеться чекати доставлення 4-6 місяців. Потрапити на прийом до лікаря можна, тільки попередньо записавшись за кілька місяців. Навіть лінзи й ті не можна просто взяти й купити, потрібно чекати доставлення 3 дні. «Здати нову річ назад в магазин — проблема. Або взагалі відмовлять, або дадуть бонус на купівлю у вигляді кредиту, — пише Ольга у своєму блозі про Швейцарію. — Якось дорога сковорідка через 2 тижні вся облізла. Сказали, що це мої проблеми. Щоб отримати гроші назад, треба мати велике терпіння і міцні нерви».

Магазини, банки й ресторани не працюють у неділю

«Біткоїн-банкомат. Години роботи: з понеділка по п’ятницю з 8 ранку до 6 вечора».

У Швейцарії відпочинок — це святе. А тому купити щось в магазині пізно ввечері навряд чи вдасться: в будні дні більшість з них працює до 18:00, в суботу вони закриваються ще раніше, а в неділю і зовсім закриті весь день. Те ж саме стосується кафе, ресторанів і навіть банків.

У спілкуванні зі швейцарцями краще бути дуже делікатними

Швейцарці, як правило, доброзичливі та приємні в спілкуванні, але можуть бути вразливі та злопам’ятні, якщо хтось порушує їх спокій. Користувач твіттера поділився у своєму блозі: «Наш сусід, якому 80 років, поставив у себе на ділянці прожектор і направив його прямо до нас у вікно. Спати не могли. А все тому, що я всього лише зачепив його велосипед своїм. Я відремонтував його за свої гроші й вручив все, як було, назад. Посмішка на обличчі сусіда засяяла, але він затаїв образу». Інша мешканка Швейцарії попереджає, що порядок тут понад усе: «Поставте свій сміттєвий мішок на вулицю не о 7 ранку, а о 6:45, і може знайтися „доброзичливець“, який помітить ваш промах і повідомить куди треба».

Національні види спорту, яких немає ніде у світі

Швейцарці розуміються на тому, як навіть звичайне змагання перетворити на справжнє шоу. Наприклад, всі учасники зимового спуску на ваннах повинні бути одягнені у веселі костюми. Зовнішній вигляд учасників оцінюється нарівні зі швидкістю. Але улюбленим національним видом спорту швейцарців є хорнуссен. Іноземцям, незнайомим з цією грою, непросто з ходу розібратися, що відбувається на полі. Користувач твіттера описав це так: «Хлопець із палицею типу вудки б’є шайбу, і натовп людей з якимись дорожніми знаками здійснює дивний ритуал». Швейцарці ж не потребують пояснення, адже вони грають в хорнуссен вже майже 400 років.

Не всі швейцарці толерантні

Попри те що в цілому жителі Швейцарії терпимі до навколишніх, серед них є ті, хто називає себе eidgenosse. Вони вважають себе чистокровними швейцарцями, презирливо ставляться до тих, хто швейцарець «лише на папері», і принципово не вчать іноземні мови. А якщо, дзвонячи в техпідтримку або банк, почують на іншому кінці дроту іноземне прізвище, то можуть попросити перемкнути їх на оператора — чистокровного швейцарця. Через це деякі компанії іноді просять співробітників з іноземними корінням використовувати місцеві імена і прізвища щоб уникнути конфліктів.

Пити воду можна прямо з фонтанів

Пити воду з-під крана у Швейцарії абсолютно нормально. Вода тут настільки чиста і якісна, що її можна спокійно пити прямо з фонтану і навіть озера. У країні всього кілька фонтанів, біля яких встановлені таблички «Пити воду — заборонено». Всі інші апріорі придатні для пиття.

Пожежний гідрант служить джерелом води для людей і тварин

У деяких містах Швейцарії на вулицях стоять ось такі пожежні гідранти синього кольору. За допомогою спеціальних кнопок можна налити води тваринам (внизу є вбудована миска) або включити фонтанчик, щоб втамувати спрагу самому.

А ви хотіли б побувати у Швейцарії? Які з місцевих особливостей сподобалися вам найбільше, а з чим, як вам здається, було б важко змиритися?

Всі ілюстрації та фото з відкритих інтернет джерел

За матеріалами

Facebook коментарі