“З підозрою на коронавірус лежите? Якщо самопочуття нормальне, то тікайте звідси швидше” – Історія про те, як я потрапила в Олександрівську лікарню з підозрою на covid-19 і лікар до мене не приходив 2 дні

Допис Єлизавети Романчук, яка потрапила в Олександрівську лікарню і розповіла про тамтешні умови, отримав в соцмережах дуже великий резонанс. За словами Лізи, більшість медперсоналу поставилися до неї байдуже, а під час виписки записали в діагноз симптоми, яких в неї не було

Єлизаветі Романчук – 27 років, заміжня, має маленьку дитину.

9 березня вона повернулася з Еміратів і невдовзі відчула себе зле. Кілька симптомів вказували на те, що це може бути коронавірус.  Ліза викликала швидку по страховці. Оглянувши, лікарі відвезли її в Олександрівську лікарню Києва, яка є однією з тих, де приймають тепер пацієнтів з коронавірусом. Причому як “слуг народу”, тобто депутатів, так і простий народ. Нашій співрозмовниці вдалося ознайомитися з умовами для тих, хто, так би мовити, посередині: вона лежала не в безкоштовній палаті, але і не в люксі.

А про умови розповіла в своєму дописі. 

19.03.

Обід, протягом години температура зростає до 37.7, сильне запаморочення, головний біль і стає важко дихати, дуже сльозяться очі. Вирішую викликати швидку “Добробут” попереджаючи, що 9 березня повернулася з ОАЕ.
Добробут приїхав раніше ніж оператор обіцяла (2+ год). Як завжди все на найвищому рівні, з увагою і турботою. Розпитали все, оглянули, зробили тест на грип (негативний), у зв’язку з утрудненим диханням і запамороченням наполягли на госпіталізації. Їдемо в Олександрівську лікарню.
І тут починається найцікавіше:)

Десь о 18.20 потрапляємо в приймальню, де сидить 3 людини (запам’ятайте, не 1 лікар, який і оглядає, і записує, а 1 лікар оглядає,- а решта заповнюють дані). Мені записують діагноз грип клінічно не зважаючи на те, що медбрат сказав про зроблений тест на грип.

Мінімум питань, мінімальний огляд (легені, горло). Бригада Добробуту мене відпускає і бажає одужання.

Ще 10 хв я сиджу на кушетці, ніхто не питає чи паморочиться голова і як дихання (перед тим сказала, що не можу дихати лежачи коли поклали). Нарешті відправляють в палату. І та-да-да-даааам! Двушка😂 Так-так, ви правильно прочитали — мене селять не в ізольовану палату😂 “Сусідка” лежить, сопе, хлипає носом і кашляє як собака. Я виходжу з палати в пошуках медсестри. Запитую її чи це жарт — поселити мене в двушку, а вона відповідає: “Так ми селимо з однаковими симптомами”. А тепер поверніться на початок історії і прочитайте які в мене були симптоми.
Запитую чи є платна палата, виявляється є. Ціни не знають, кажу ок, дзвоніть страховій по факту самі. Санітарка веде в платну палату обурюючись, що як це я йду туди не в змінному взутті. Я їй коротко пояснюю, що це її проблеми, що вона обрала цю роботу, що це її проблеми, що мені не видали бахіл і якщо взагалі її щось турбує — це не до мене. Після цього вона заходила до мене з більш гарним настроєм:)

Залишилася в платній палаті, яка в порівнянні з середньостатистичною царська. Але зі зламаним душем і холодною водою в перший вечір😂

Пізніше прийшла медсестра, яка вирішила, що це ок звертатися до мене на ти, взяла в мене аналіз крові і поставила крапельницю. Лікар більше не прийшов.

20.03

Питаю зранку в медсестри: “Скажіть, а коли прийде лікар?”
Медсестра: “Ну слухайте сьодні багато чого попривозили, маскі, костюми, все нада прийнять, пощітать, кучя роботи. Врач як освободиться прийде. Може, через полчаса, може, через 5 часов. Колись прийде”.

Нарешті о 12 год пані лікар зволила до мене зайти і витратила на мене кілька хв свого дорогоцінного часу з претензією відповідаючи на мої питання, який подальший план дій.

О 13 прийшла пані професор на 2 хв і послухала мої легені. Потім прийшли взяти проби на covid-19. ДВІЧІ (враховуючи, що між двома пробами пройшло десь 1.5-2 год, підозрюю перша проба просто була неправильно взята/оброблена/ваш варіант.

О 17.30 прийшла адекватна заввідділенням, подивилась ренгтен. Наприкінці короткотривалого візиту сказала: “Анализы, которые делает наша больница на covid-19 будут вечером. Ну вы ж понимаете, никто их ждать не будет. Возможно, я зайду к вам, если еще буду на работе”. Не зайшла, але передала через медсестру, що результат ні негативний, ні позитивний😂

21.03

Медсестра: “Я прийду робить укол в півдесятої і тоді вже всі вопроси. Був приказ лишній раз ні до кого не ходить. Одінусь повністю і тоді прийду, без надобності не визивать”.

Лікар жодного разу не зайшов.

На моє питання після обіду чи прийде лікар відповідь від медсестри: “Ну як коні не двине то прийде. Куча роботи”.

22.03

Близько 8 прийшла медсестра, взяла аналіз крові і спитала яка температура.
О 10.40 нова зміна. Медсестра чемна і привітна прийшла зробила укол антибіотика, сказала звертатися за потреби будь-коли.

Питання ввечері від санітарки: “Як почуваєтеся? З підозрою на коронавірус лежите? Якщо самопочуття нормальне, то тікайте звідси швидше”.

Лікар жодного разу не зайшов

О 22 з чимось медсестра зробила другий укол і побажала гарної ночі. Кажу ж привітна зміна:)

23.03

Зранку прийшла медсестра і запитала яка температура. О 10.30 укол.

Медсестра: “Хорошо себе чуствуєте — тікайте звідси. Зараз це така репетиція, нас якось дисциплінують, міняємо костюми/маски/рукавички, кварцуємось. По началу мало всього було, зараз подовозили, нормально. Зараз ще все добре, за тижнів 3 побачимо що воно буде”.

Об 11.37 прийшла лікар на 3 хв без огляду і розпитувань як пройшли мої вихідні без лікарського нагляду і сказала, що результат на covid-19 негативний.
Запитання через 2 дні відсутності: “Вы без температуры, без ничего? А вчера какая t была?”

На моє питання чи нормальні аналізи відповіла: “Я ж вам все озвучила еще в пятницу”.
Кажу: “Так були ж нові набрані аналізи?” Відповідь: “Да, анализы в норме”.

Мораль басні така: якщо ви не вмираєте, якщо є знайомі/друзі лікарі і ви розумієте, що впораєтеся вдома — сидіть вдома.

Я була готова платити в кишеню, якби почувалася погано, бо розуміла, що свою безпринципність можна засунути в одне місце, коли треба допомога, а лікар не приходить 2 дні. Але я вже в п’ятницю почувалася цілком ок, тому за всі дні жодної гривні нікому не поклала. І о диво — той, хто нормальний сам по собі навіть з мізерною держ.зп і навантаженням, привітний і чемний, а хто від природи зло, яке чекає бабла або навіть не чекає — той не витрачає на тебе і 5 хв свого часу, щоб нормально оглянути, розпитати.

З приймальні на 5 поверх я пішла зі своєю маскою, без бахіл. Очевидно, це ок в інфекційному відділенні в епідемію не давати захисних речей пацієнту, коли він заходить з вулиці. Ні мила, ні санітайзера, ні води в платній палаті не було і на моє питання чи є мило відповіли “Нічього нема, де його понабирать”.

Підозрюю, що депутату Сергію Шахову (який не казав, що він депутат, ясне діло) мило в палату принесли. І туалетний папір. І водичку, яку сьогодні десятками пляшок завозили через приймальний пункт.

Valeriy Kharchyshyn писав, що “все працює, але через ср*ку”. З четверга по понеділок взагалі не побачила як десь щось працювало окрім бригади “Добробут”, медбрат якої зателефонував мені в п’ятницю і поцікавився моїм самопочуттям.

Десь у великих містах, маленьких містечках безліч лікарень обслуговує медичний персонал без необхідного захисного одягу і засобів для огляду пацієнта з підозрою нa covid-19. Десь змушують шити маски чи купувати за власний рахунок рукавички. Але це не про Олександрівську лікарню, правда?) Там можна приїхати кортежем з трьох дорогих машин, зайти всередину сім’єю, очевидно, для здачі аналізу на covid-19, а потім поїхати додому.

Міністерство охорони здоров’я УкраїниViktor Liashko, дякую вам за те, що так легко відчути себе безправним гівном, якщо ти змушений звернутися в державну лікарню.

Я впорядку, вдома, де мене люблять🙏

UPD

В виписці дописали симптоми, на які я не скаржилась, ну і діагноз залишили “грип клінічно”, не зважаючи на те, що 2 тести негативні, як і на всі інші респір.зах-ння:)

Facebook коментарі