Як вплине дефіцит води в Україні на економіку та населення?

Влада вже не приховує, що в Україні через дефіцит води можуть виникнути проблеми. Це питання було озвучено на засіданні РНБО. Ми спробували розібратися, чи варто перейматися українцям.

Виявляється, материкова частина України також потерпає через зміну клімату. Від посухи постраждало 10 – 15% всіх посівів. Найважче південним регіонам. Наприклад, Одеська область може втратити півмільйона гектарів озимих, тобто понад 50% усіх посівів.

Планета змінюється й українці повинні адаптуватися до нових умов. На Волині, до прикладу, вже почали вирощувати кавуни.

Чому виник дефіцит води в Україні?

  1. У всьому винне глобальне потепління й відсутність опадів. А також нерозумне використання природних ресурсів людиною.
  2. Аномально тепла зима, а до цього посушлива осінь, зробили свою справу – води в Україні стало менше. Це стосується річок, озер та інших водоймищ.
  3. І ситуація буде погіршуватись з роками. Головна водна артерія країни – Дніпро, за прогнозами екологів, через 50 років зменшиться удвічі.

Дніпро у Херсоні

Але підстав для паніки немає, питної води для українців вистачатиме. В Державній агенції водних ресурсів України запевнили, що відключення води не планується. Проте економити таки доведеться.

Секретар РНБО Олександр Данілов заявив, що ймовірний дефіцит води вимагатиме оптимізації використання водних ресурсів та економного водоспоживання. Важкувато буде людям, які живуть без центрального водопостачання. Колодязі також пересихають.

Дністер пересихає

Проте сільське господарство постраждає найбільше. На нього приходиться 70% використання усієї води. На індустріальне виробництво йде приблизно 20%, на домашні потреби – лише 10%.

Дефіцит води призведе до зменшення врожаю й кормової бази для тваринництва. Також буде менше риби у річках.

Без води немає життя. На жаль, на Одещині стався трагічний випадок – 66 річний фермер наклав на себе руки. У своїй передсмертній записці він пояснив свій вчинок посухою та втратою врожаю.

Як розв’язати проблему?

  • Врятувати ситуацію можуть опади, але поки що дощів недостатньо, аби повністю задовольнити потреби ґрунту й рослин.
  • Влада в Україні планує провести інвентаризацію джерел підземних вод питної якості й артезіанських свердловин з метою залучення їх до систем водопостачання.
  • Планується залучення додаткових фінансових ресурсів для модернізації систем централізованого водопостачання, аби забезпечити населення якісною питною водою, повідомили в РНБО.

Як адаптуватися до змін клімату?

Посуха торкнулась не тільки України, це проблема світового масштабу. Про критичну ситуацію повідомляють, до прикладу, фермери Німеччини та Чехії.

Й тут на природу сподіватися не приходиться. Американські вчені фіксують рекордні показники – Земля нагрілась як ніколи. 2019 рік у Європі був найспекотнішим за всю історію спостережень. А 2020 рік не збирається у цьому поступатися.

Світовий океан на весні цього року був на 0,8 градуса тепліше середнього для цього періоду значення. Це свідчить, що дощ скоріше буде лити над океаном, ніж над сухою землею.

Отже, людству доведеться шукати вихід із ситуації – очищення водних ресурсів та побудова нових водосховищ, каналів, глибоке освоєння підземних вод.

Вчені наполягають на збільшенні площі лісів, покращенні якості ґрунту та використанні дощової води. Такі методи дозволяють на 20% підвищити продуктивність сільського господарства.

Керівниця практики “Вода” Всесвітнього фонду природи WWF-Україна Ольга Денищик спеціально для сайту 24 каналу розповіла про те, як необхідно виправляти ситуацію та адаптуватися до змін клімату.

Одним із рішень на ці виклики є відновлення природних екосистем, що здатні регулювати клімат: лісів, луків, водно-болотних угідь, у тому числі річок,
– наголошує Ольга Денищик.

Особливу увагу необхідно приділяти тим екосистемам, що здатні затримувати вологу, наголошує екологиня. Йдеться про болота, торфовища, природні заплави річок.

Велика кількість малих річок, заплав, природних ландшафтів була втрачена через недбале використання земельних ресурсів. Кількість орної землі в Україні треба скорочувати й віддавати ці землі під екологічне відновлення тих природних екосистем, що тут існували. Здорові екосистеми здатні адаптуватися до змін у кліматі, а відповідно і продовжувати надавати послуги людям, у тому числі воду, розповіла Ольга Денищик.

Ольга Денищик

Також екологиня підкреслила, що до критичної ситуації в агросекторі призводять зокрема й дії самих фермерів.

Останні роки спостерігається парадокс: з одного боку все більше аграрії зазіхають на заплави річок, наприклад, Десни, а з іншого боку, скаржаться, що не вистачає води у річках. Ці речі пов’язані,
– сказала експертка WWF-Україна.

Також вона зауважила, що для річок, що пересихають або вже не “добігають” до більшої річки або моря, жодних штучних об’єктів (зокрема й водосховищ) не повинно бути.

Для того, щоб повернути фізичні характеристики, річкам потрібно відновити їх плавні, територію заплави, прилеглі болота, де вода може затримуватися весною.

За матеріалами: 24tv.ua

Facebook коментарі